Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького

"Місцеві Медіа"
"Місцеві Медіа"

Весна 1888 року, Казань. У переповненій аудиторії фізико-математичного факультету університету сорокаоднорічний приват-доцент Платон Порецький закінчує семестр. Він щойно прочитав перший у Російській імперії курс математичної логіки. Через рік через хворобу він подасть у відставку і переїде у маєток Жовідь – крихітне село у Городнянському повіті Чернігівської губернії над річкою Мостище. Проведе там вісімнадцять років – здебільшого прикутий до ліжка. Звідти, з того самого хутора, що сьогодні є частиною Сновської громади, він друкуватиме французькою у бюлетенях Казанського фізико-математичного товариства статті, які цитуватиме Ернст Шредер у Карлсруе, закріпить у каноні Луї Кутюра в Парижі й на які через тридцять років після смерті Порецького спиратиметься американський логік Арчі Блейк, формулюючи те, що сьогодні у підручниках називається канонічною формою Блейка – одну з базових конструкцій булевої алгебри, яка живе в кожному сучасному процесорі.

Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького
Казанська астрономічна обсерваторія університету, фото до 1909 року – місце, де Платон Порецький працював із 1876 року і де 1888-го прочитав перший в Російській імперії курс математичної логіки

Платон Сергійович Порецький народився 3 (15) жовтня 1846 року в Єлисаветграді – нинішньому Кропивницькому. Батько, Сергій Порецький (народжений 1815 року), за родинною традицією походив із Лохвиці на Полтавщині. Військовий лікар, учасник оборони Севастополя під час Кримської війни 1854 року. Дослужився до високого чину й дав синові ту саму ставку на точне знання, яка потім відкриватиме перед ним університетські двері. Мати, за наявними джерелами, не атрибутована. Жоден із переглянутих академічних текстів не називає її імені – це нагадування, що частина біографічної тканини української науки XIX століття досі лежить у казанських і полтавських архівах і чекає на дослідника.

Після Полтавської гімназії Порецький вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, спеціалізація – астрономія. Закінчив 1870 року. За рекомендацією професора Івана Федоренка кілька років працював астрономом-спостерігачем у Харківській обсерваторії, потім в Астраханській і Пулковській. З травня 1876 року – Казань, університетська обсерваторія. Протягом наступного десятиліття він веде програму спостережень зір за проєктом Міжнародного астрономічного товариства. Паралельно – секретар і скарбник фізико-математичної секції Казанського товариства природознавців, редактор ліберальної газети «Казанский телеграф», перекладач поезії П’єра Беранже українською і російською. Астроном удень, публіцист увечері.


25 травня 1886 року Порецький захистив магістерську дисертацію – не «Про зірку Полярну», як іноді пишуть, а про нормальні системи рівнянь у сферичній астрономії, з практичним застосуванням до похибок поділу меридіанного кола Казанської обсерваторії. Факультет визнав роботу настільки сильною, що за шість днів, 31 травня, Рада університету постановила присудити автору не магістра, а відразу доктора астрономії. Рідкісний випадок у казанській академічній практиці.

Саме в ці роки Порецький зробив крок, який змінив його наукову траєкторію. Голова Казанського фізико-математичного товариства, математик Олександр Васильєв – біограф Лобачевського, одна з центральних інтелектуальних постатей міста – порадив йому взятися за Джорджа Буля і нову галузь, що тоді ще шукала свою назву: математичну логіку. Порецький занурився в неї повністю. У 1884 році вийшла його головна робота «О способах рішення логічних рівностей і про зворотний спосіб математичної логіки» – понад півтори сотні сторінок систематичного викладу, який розвивав і перевершував Буля, Джевонса, Шредера.

Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького
Джордж Буль (1815–1864) – англійський математик, чию систему логічних рівнянь Платон Порецький підхопив і розвинув на два покоління далі

У навчальному 1887/1888 році Порецький прочитав у Казанському університеті курс математичної логіки – перший такий курс у Російській імперії. Ініціатором був Васильєв, лектором – Порецький, слухачами – студенти-математики з програмою, у якій списком ішли Буль, Джевонс, Шредер, Пеано. Курс планувався на три семестри, але Порецький встиг прочитати лише один – весняний 1888-го. Далі здоров’я не витримало.


4 березня 1889 року Порецький подав заяву про відставку. Йому було сорок два. Офіційна причина – тяжка хронічна хвороба; точний діагноз у відкритих академічних джерелах не зафіксований. 5 квітня він отримав на руки формальний диплом доктора астрономії й залишив Казань. Переїхав у маєток Жовідь у Городнянському повіті Чернігівської губернії – село, що стоїть на річці Мостище, правій притоці Снову. Обставини появи маєтку у біографічних джерелах не розкриваються; краєзнавча традиція пов’язує його з родиною дружини, Софії Олександрівни, з остзейсько-німецького роду Купферів.

Наступні вісімнадцять років стали, можливо, найдивнішим періодом у біографії українського вченого XIX століття. Прикутий до ліжка, у маленькому селі з кількома сотнями дворів, без університетської кафедри, без студентів, без колег у сусідній кімнаті – Порецький продовжував писати математичну логіку. І не російською для імперських журналів, а французькою – для європейської наукової спільноти. Його головна жовідська праця «Sept lois fondamentales de la théorie des égalités logiques» 1898 року зайняла кілька сотень сторінок у «Бюлетені» Казанського фізико-математичного товариства. За нею пішли публікації 1900, 1902, 1904 років; остання з великих робіт вийшла посмертно 1908-го. Усі – французькою. Дружина переписувала рукописи.

Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького
Портрет Платона Порецького

Що конкретно він робив у цих працях? Три речі. По-перше, сформулював те, що в сучасній історії логіки називають «законом форм Порецького» – систематичну теорію вивідності, яка дозволяла знаходити всі наслідки з даного логічного припущення і всі припущення, з яких виводяться дані наслідки. По-друге, запропонував власний метод розв’язання логічних рівнянь, який увійшов у літературу як «метод Порецького» і посів місце в ланцюзі Буль – Джевонс – Шредер – Порецький. По-третє, розробив інверсний метод, який у 1937 році американський логік Арчі Блейк у своїй докторській дисертації поклав в основу того, що сьогодні відоме як канонічна форма Блейка – одна з базових процедур сучасної булевої алгебри, без якої не працюють ані мінімізація логічних схем, ані SAT-солвери, ані значна частина комп’ютерних наук.


Ернст Шредер у своїй тритомній «Vorlesungen über die Algebra der Logik» (1890–1905) неодноразово цитує Порецького як одного з ключових продовжувачів лінії Буля. Луї Кутюра в книзі «L’algèbre de la logique» (Париж, 1905) закріплює тричленний канон у формулі «Boole – Schröder – Poretsky» – саме з Парижа ця формула розходиться європейською науковою літературою. У «Principia Mathematica» Рассела й Вайтхеда (1910–1913) Порецького прямо не цитують – ця праця йшла іншою генеалогією, через Фреге і Пеано, а не через булеву алгебру. Але це не зменшує ваги: два сторіччя математичної логіки розвиваються двома паралельними лініями, і лінія булева-алгебраїчна – це і є лінія Порецького.

Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького
Портрет Ернста Шредера (1841–1902) – німецького математика і логіка, який у своїй тритомній «Vorlesungen über die Algebra der Logik» цитував Порецького як одного з ключових продовжувачів булевої традиції

Помер Платон Порецький 9 (22) серпня 1907 року на хуторі Жовідь. Похований там же.

Астроном, який останні 18 років життя провів на хуторі Жовідь і звідти французькою писав у Європу першу систематичну математичну логіку: історія Платона Порецького
Сновськ, 1972 рік – районний центр, до якого сьогодні адміністративно належить село Жовідь. Саме тут, у Жовіді, Платон Порецький прожив останні вісімнадцять років життя

Булева алгебра сьогодні – база для проєктування цифрових схем. Канонічна форма Блейка – один зі стандартних методів у підручниках з дискретної математики. Інверсний метод Порецького – ядро сучасних процедур автоматичного доведення. У кожному сучасному процесорі, у кожному смартфоні, у кожній мережі обробки даних працює те, що сто сорок років тому Платон Порецький виводив сторінка за сторінкою французькою мовою у маленькій хаті на Мостищі. 15 жовтня 2026 року виповнюється сто вісімдесят років з дня його народження.


Джерела

Світлини: Wikimedia Commons (Казанська обсерваторія до 1909 року – public domain; Джордж Буль – public domain; портрет Платона Порецького – public domain; Ернст Шредер – public domain; Сновськ 1972 – public domain).

P.S. Якщо у вашому родинному архіві, у бібліотеці Жовіді чи Сновська збереглися старі світлини села Жовідь, фотографії родини Порецьких чи будь-які матеріали, пов’язані з іменем Платона Порецького, – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot

Завантажити ще...
Ділися важливим, став запитання, обговорюй з редакцією! Надіслати повідомлення